Category Archives: Герої України

В КИЄВІ ВІДБУВСЯ ПАМ’ЯТНИЙ ВЕЧІР ТА ПЕРЕДАЧА РЕЧЕЙ МИРОСЛАВА МИСЛИ

FB_IMG_14888381092244-го березня 2017 року в Києві відбувся пам’ятний захід, під час якого були передані бойові обладунки сокільця, добровольця ОДЧ «Карпатська Січ» офіцера ЗСУ Мирослава Мисли “Мисливець” для виставки Національного музею історії України у Другій світовій війні “Український Схід”.

“Боги дарують нам надію в Перемогу, а ми її здобудемо навіть ціною власної смерті, бо Ідея – понад усе”, – Мирослав Мисла.

Спогадами про героїчного офіцера поділилися його друзі, бойові побратими та сокільці, для яких Мирослав був братом, другом, вчителем та ідеологом – командир Окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ” Олег Куцин та очільник ВГО “Сокіл” Юрій Черкашин “Чорнота”, а також очільник ВО «Свобода» Олег Тягнибок, а також волонтер, автор пісень військової тематики Валерій Мартишко.
Матері героя було передано його посмертні нагороди.
«Мирослав завжди рвався на найскладніші завдання. Він потребував побачити ворога, вступити з ним у ближній бій та знищити його. Для нього, як для націоналіста, ця війна була священною і вів він її на всіх фронтах. Будучи у відпустці, він міг собі дозволити провести день- два з мамою та дівчиною, увесь же інший час він брав у руки проектор і їздив з лекціями по Україні. Виховував молоде покоління українських патріотів, націоналістів, проводив вишколи, організовував презентації книг. Мирослав – це людина-взірець і людина-символ, воїн рівня Шухевича та Колодзінського на якого треба рівнятись, на прикладі якого маємо виховувати нових борців за Україну. Коли ми говоримо про Мирослава, ми не маємо говорити про те, як він загинув, хоча загинув він, як справжній герой, ми маємо говорити про те, як він жив.», – виступив командир ОДЧ «Карпатська Січ», командир Легіону Свободи Олег Куцин.
“Пам’ять про Мислу шириться Україною. На його честь уже назвали музичний фестиваль “Голосіївська Криївка”, вишкільний табір “Простір Соколу”, школу бойових вистецтв мадридського осередку ВГО “Сокіл” та Інститут національної освіти. Мирко живий в наших серцях і в наших вчинках”, – коментує організатор заходу, мистецький референт ВГО “Сокіл” Василина Наконечна.

Також до слова були запрошені ті, хто надихає наших воїнів на боротьбу, – письменник Дмитро Савченко та поет Юрій Руф, автор музики та виконавець пісні “В рядах безсмертних”, присвяченої Мирославу Мислі, Орест Рись “Залізняк” та лідер гурту “Широкий Лан” Святослав Бойко.
«Якщо б мене спитали «а як жити гідно», я б сказав «живи, як Мисла!», він для нас є взірцем та ідеалом, прикладом для наслідування», – виступив Юрій Руф.

Виступили і його побратими з ВГО “Сокіл”, зачитуючи спогади, написані ними в перші дні після загибелі Мирослава – молодого українського націоналіста, який лишився в наших думках та серцях.

“Ти йшов на чолі колони зі штандартом. За тобою крокували довгі колони легіонерів. Це було востаннє? Ні. Ще будуть походи, ще будуть колони. На чолі першої, з яких майорітиме чорний штандарт з золотим Тризубом у твоїх руках”, – Юрій Черкашин “Чорнота”.

Джерело:

https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1817584031791664&id=1536808696535867

Треті роковини Героїв Небесної Сотні – 20 лютого, 18:00, у Тараса

2017-02-20

У понеділок, 20 лютого 2017 р., в Україні відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Харків’яни мають свою криваву ціну, яку ми заплатили під час Революції Гідності. Троє наших побратимів: Євген Котляр, Владислав Зубенко, Юрій Паращук загинули у вирішальні дні народних протестів на Євромайдані.
Continue reading

Слава Герою!!! Віктор Миколайович Клименко

Клименко - Герой

Слава Герою!!!
Віктор Миколайович Клименко.
Народився 15.02.1978 року у селі Варварівка Вовчанського району Харківської області. Останнім часом мешкав у Харкові.
Старший солдат, старший водій – гранатометник 3-ї мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.
Усе його життя було пов’язане з автівками, це була його стихія, яку він любив та якою захоплювався.
Побратими говорять про нього:
“Це була дуже скромна людина – можна прожити все життя та не зустріти такої скромної, спокійної та виваженої людини, як він”.
Загинув 10 грудня 2016 року у бою біля міста Красногорівка Мар’їнського району Донецької області внаслідок прямого влучання 120-мм міни в яму, де знаходився мінометний розрахунок.
Поховали воїна 14 грудня на цвинтарі села Варварівка.
У нього залишились батько, дружина та четверо дітей віком від 2 до 14 років.
Ми повинні пам’ятати Героя і допомагати його сім’ї!

Ольга Ісакова

У ХНУ ім. В. Н. Каразіна відкрили меморіальну дошку випускникам і вихованцям вищого навчального закладу, що загинули у війні з Росією

16142708_1236901976364079_8330960533611399040_n

27 січня 2017 року в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулась офіційна церемонія відкриття меморіальної дошка випускникам і вихованцям вищого навчального закладу, що загинули у війні з Росією (оф. – АТО).
Серед них – Святослав Горбатенко (Добровольчий Український Корпус, історичний факультет), Владислав Ковальов (батальйон особливого призначення  “Херсон”, медичний факультет), Мирослав Мисла (“Карпатська Січ”, 93 бригада,  історичний факультет) та Едуард Ушаков (2 батальйон Національної Гвардії “Донбас”, історичний факультет).
Вічна пам’ять Героям!
Слава Україні!

Інформаційно-аналітичний центр “Євро Харків”, Сурен Кочарян

Відео сайту:

Відео 057.ua:

 Відео АТН:

 

 

 

16265568_1236902029697407_4978143665662985430_n

Відкриття виставки конкурсних робіт на найкращий проект пам’ятника Героям Небесної Сотні

2017-01-23-2

УВАГА!!!
Ми офіційний сайт конкурсу.
Тому всі вказані данні та дати тут вірні.

У понеділок, 23 січня 2017 року о 15:00 відкриття виставки конкурсних робіт на найкращий проект пам’ятника Героям Небесної Сотні. Continue reading

23 грудня 2016 похорон Вячеслава Жили

2016-12-23У п’ятницю 23 грудня 2016 року об 11:00, 18 кладовище, Алея Слави – похорон Вячеслава Жили.
Два роки тому, 21.12.2014 року при виконанні бойового завдання зник боєць батальону “Донбас” Вячеслав Жила 12 червня 1975 року народеження. Continue reading

Четвер, 22 грудня 2016 похорон та панахида Радивілова Романа Юрійовича

2016-12-22

Як ми писали раніше у бою неподалік Дебальцево загинув патріот України Радивілов Роман Юрійович.
18 грудня 2016 року ворог хотів прорвати нашу оборону, але йому це не вдалося.
Не вдалося ціною життя найкращих людей, таких як Роман.
Вшануємо його пам’ять провівши в останній шлях.
Continue reading

Вічна пам’ять Герою! В бою біля Дебальцево загинув військовий 54 бригади Збройних сил України Роман Радивілов

15542038_1774622349466741_3086964544405534840_n

18 грудня 2016 року в бою біля Дебальцево загинув військовий 54 бригади Збройних сил України Роман Радивілов — друг Гюрза.

Ще в 2014 році, після того як у військкоматі йому було відмовлено у мобілізації, він пішов добровольцем в Добровольчий Український Корпус Правого Сектору. В лавах ДУК ПС, брав участь в боях за Піски та за Донецький аеропорт, де і був уперше контужений. Під час служби здійснював неодноразові розвідувальні вилазки на територію ворога, а у 2015 році, отримавши опіки під Волновахою та після другої контузії, тимчасово повернувся додому.

Перебуваючи вдома на лікуванні, брав активну участь в громадському житті рідного міста, був активістом ГО “Деркачівська альтернатива” та руху “Вільні люди”. Був волонтером і співорганізатором Велодня у Деркачах. Був учасником акцій, спрямованих на економічну деокупацію України та на притягнення до відповідальності осіб, на кшталт єфремова, що привели московських окупантів на нашу землю.

В 2016 році, одужавши після поранень, Роман уклав контракт та повернувся до своїх побратимів у 54 бригаду ЗСУ, “Вовків Подолянина” — передового загону, що дислокується на лінії зіткнення та постійно веде бої на вогневому рубежі.

18.12.2016 року на висоті “Варяг” на Світлодарській дузі під час масованого артилерійського обстрілу та намагань противника здійснити прорив наших позицій мужньо загинув в бою.

З самого початку війни Друг Гюрза присвятив себе захисту України та миру в наших оселях. Для нас він став прикладом витримки, дисципліни та мужності.

Вічна пам’ять Герою!
Герої не вмирають!

Костянтин Піддубний

15625646_1774865209442455_7171691520769666914_o

У Харкові вшанували пам’ять Героя України капітана Олександра Лавренка

ce547f506d8e9c8e91692fae309380a1ee2d0316

За інформацією офіційного сайту Міністерства оборони (13.12.2016, 10-30) на Факультеті військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відбулося вшанування пам’яті Героя України капітана Олександра Лавренка та урочисто відкрито куточок Слави Героя.

Воїн-танкіст капітан Олександр Лавренко загинув влітку 2014 року в бою біля селища Піски, що на Донеччині. Наказом Міністра оборони України генерала армії Степана Полторака Героя України навіки внесено до списків військового навчального закладу, який він закінчив у 2005 році.

Подвиг Захисника України під час мітингу вшанували мати Героя — Тамара Анатоліївна, його однокурсник майор Микола Чекалін, ветерани Збройних Сил України, офіцери та курсанти факультету.

— Випускники нашого славетного навчального закладу одними із перших вступили у бій із терористами на Донбасі. На жаль, декілька з них загинули у районі збройного протистояння. Серед цих молодих воїнів і справжніх патріотів був і Олександр Лавренко. Від імені особового складу факультету обіцяю ніколи не забувати про нашого випускника. На подвигах наших Героїв ми виховуватимемо молодих воїнів, — пообіцяв начальник Факультету полковник Олександр Серпухов.

Своєю чергою мати Героя України Тамара Анатоліївна подякувала за велику увагу до її родини та побажала офіцерам і курсантам успіхів по службі.

Після мітингу усі учасники заходу перейшли до одного із курсантських гуртожитків, де відбулося урочисте відкриття куточка Слави Героя, що являє собою стенди із портретом офіцера, описом його життя та служби, а також діорами бою, де він загинув.

По завершенню урочистого заходу Тамара Лавренко у супроводі командування навчального закладу ознайомилася із умовами навчання та побутом майбутніх офіцерів, залишила схвальний відгук у Музеї військової слави.

Довідково: Капітан Олександр Миколайович Лавренко командир танкової роти 93-ї окремої механізованої бригади 21 липня 2014 року у складі екіпажу танку Т-64 вступив у нерівний бій біля опорного пункту терористів в боях за селище Піски. Прямим пострілом з нашої бойової машини було вражено один з танків терористів, наступними пострілами знищені кулеметні розрахунки та 2 автобуси терористів. Та у ході збройного протистояння його бронемашина потрапила на фугас. Обидва члена екіпажу загинули, а Олександр дістав важких поранень, однак не здався окупантам. Аби не допустити захоплення ворогом бойової машини, офіцер підірвався разом з екіпажем у танку. Воїни-танкісти тоді ціною власного життя зірвали наступ терористів на нові і не обладнанні позиції українських військових.

Наказом Міністра оборони України № 47 від 29 січня 2016 року за особистий внесок у справу щодо захисту Батьківщини та за виявлені при цьому мужність, героїзм, відвагу і самовіддані дії під час виконання військового обов’язку в районі проведення АТО капітан Лавренко О.М. навічно зарахований до списків ФВП НТУ «ХПІ».

Джерело: http://www.mil.gov.ua/news/2016/12/13/u-harkovi-vshanuvali-pamyat-geroya-ukraini-kapitana-oleksandra-lavrenka/

b4849f40eeca5a8ab3edd9ebaad462bab201819f

468fd10593a9d2433b28b3da8a993fc7bfae6e99
e51cc3d239a55926ee5c7cacb23c8869ad027982

Вночі зупинилося серце Великої Людини, патріота Куп’янщини, Харківщини та всієї України Ігоря «Гудвіна» Червоного

15390961_680696332091098_6973461340043356849_n

Друзі, побратими та посестри, сьогодні (10.12.2016 – ред.) вночі зупинилося серце Великої Людини, патріота Куп’янщини, Харківщини та всієї України Ігоря «Гудвіна» Червоного (Igor Chervonniy). Ігор з дня побиття студентів на майдані, рвався у бій за правду, за справедливість… саме тому, з початком російської агресії на сході, Ігор став активним учасником усіх патріотичних акцій (чим як і усі ми, підставляв під удар усю свою чудову родину), разом будували блок-пости та готувалися до відбиття навали орди на рідній Куп’янщини. З 2014 року друг «Гудвін», став членом НВР «Правий сектор» Куп’янськ. Після того, як стало зрозуміло, що ворога вдалося стримати на Донбасі, Ігор боронив кожного із нас, Незалежність та територіальну цілісність України, у лавах Окремої штурмової роти «Карпатська Січ» у складі 93 бригади, на волонтерських засадах. Окрім цього, Ігор займався волонтерською діяльністю, неодноразово відривав від сім`ї кошти, та допомагав хлопцям на передовій.
Ігор мав чудову родину: красуню дружину Олену, сина Семена та доньку Софію…
Я мав Честь воювати пліч-о-пліч з ним на околицях ДАПу, у лютому-березні цього року, я мав Честь працювати з ним у одному місті, я мав Честь жити з ним у одній Державі…
Братику спочивай з миром, неможливо передати увесь сум та біль…. ця втрата вже врізалася глибоким рубцем у серце усіх хто тебе знав, та назавжди залишиться сумом у душі кожного з нас. Але твоя боротьба триває у нас і ми обов`язково здобудемо Українську Самостійну Соборну Державу для твоєї дружини, для твоїх діточок та для кожного з нас!!!
Герої не вмирають, вмирають вороги!!! Слава Україні!!!!

Andrew Terik Maslikov