Loading...

Юлія Максимейко: побіжні дотики

34211586_1829536160417797_1027660471341154304_n

Вже 5 червня 2018 року в рамках проекту Мистецькі Вівторки із Марко Терен в затишній залі гостинного ресторану MAFIA Харків виступить поетеса Юлія Максимейко зі своєю чуттєвою програмою «Побіжні дотики». Підтримувати Юлію живою музичною імпровізацією буде неперевершена Ірина Бондаренко.
Запрошуємо завітати вже післязавтра о 19:00 за адресою вулиця Ярослава Мудрого, 37.
Вхід – горнятко кави.
Буде незабутньо!

Юлія Максимейко – українська поетеса й перекладачка.  народилася 5 жовтня 1988 року в  Харкові. Закінчила Харківський національний педагогічний університет. Автор поетичних збірок: «Кроки у мінорному мажорі», «Ціленеспрямованість», «Вербарій». 

Більше подробиць у події:
https://www.facebook.com/events/464858620617312/?ti=icl

Мистецькі Вівторки із Марко Терен – авторський проект, що стартував на початку травня 2018 року. Він створений, щоб згуртувати навколо себе позитивних та активних людей, які цікавляться сучасним мистецтвом в усіх його проявах, людей, які весь час знаходяться в пошуку та у процесі розвитку. На наших вівторкових посиденьках у вас завжди буде чудова нагода познайомитися та поспілкуватися із талановитими письменниками, неординарними поетами, яскравими художниками, композиторами, акторами та музикантами. Це будуть цікаві подорожі у світи паралельних людських реальностей! Ми завжди раді неочікуваним експериментам, захопливим історіям та приємним сюрпризам. Мистецькі вівторки – це місце для самовираження й творчості у чистому вигляді.

Джерело: https://www.facebook.com/teren.tuesday/

34322942_1829612380410175_3343539345951817728_n

Міста цього артерія – тиха ріка,
білі вітрильники йдуть по каналах судин,
лебеді, трясогузки та пелікани
вздовж берегів, де кавуни й дині в ятках смугастих,
де виноградні грона, наче скляне намисто – прозорі й повні, 
наче сердечні дари до її амвону,
наче молитви, які бережуть від повені.

Дуже розмірений плине річковий час:
літо, сієста, правда в простих річах.
Кожен вітає воду, коли зустрічає –
краплю, калюжу, потічок, провісників-чайок.

Взимку ріка замерзає, та все ж тече,
між острівцями криги слабким ключем,
білі гірські хребти, тендітні ключиці –
тиха ріка хлюпОчеться, хлюпотИться.

© Юля Максимейко

 

Залишити відповідь