Ворог нищить історичну спадщину Харкова: На сьогоднішній день зруйновано понад 1500 будівель

З першого дня масштабного вторгнення Харків зіткнувся з неймовірними руйнуваннями. Росіяни методично знищують знайоме нам обличчя міста. Страждають як спальні райони та інфраструктурні об’єкти, так й історичні та культурні пам’ятки.

«Вже півтора місяці ворог систематично і безперервно обстрілює наше місто. За офіційними даними зазнали руйнувань понад 1500 будівель. На превеликий жаль, я не бачу поки підстав для оптимізму, що ці руйнування припиняться. Страждає як житловий фонд, так і адміністративні будівлі. Серед них є й пам’ятки архітектури та історії як місцевого, так і національного значення. Зараз важко говорити про масштаби руйнувань. Поза сумнівом, вони значні, а в багатьох випадках непоправні», – розповіла начальниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова.

За словами експертки, значних руйнувань зазнала будівля Харківської ОДА. Ця пам’ятка архітектури місцевого значення була зведена ще у 1951 році. Так само постраждала будівля з аналогічним статусом – Палац Праці. Він спромігся пережити Другу світову війну, але нині без серйозної реставрації чи реконструкції точно не обійдеться. Постраждала і пам’ятка архітектури національного значення – будинок літераторів «Слово». Він був осередком українського літературного відродження наприкінці 20-х років. Але деяким пам’яткам пощастило ще менше. За словами Тахтаулової, місту навряд вдасться зберегти будівлю економічного факультету Каразінського університету. Принаймні її автентичність вже точно втрачено.

«Звісно, місто дуже потерпало від авіаударів та обстрілів. Але якщо мова йде про пам’ятки архітектури, то постраждав глобально, так, щоб його було важко відновити – будинок Масловського на вулиці Свободи. Інші пам’ятки фасади зберегли і проблем з реконструкцією у них не буде. З точки зору того, що мені шкода – це будинок Тамбовцевих по Квітці-Основ’яненко, 11. Його треба реконструювати таким, яким він був у ХІХ столітті. І повернути його двоповерховим, а не триповерховим, як це зробили у радянські часи. Але цього не станеться. Ми вже ж почули, як Терехов висказався про відновлення, що вони вже майже працюють. І хто буде відновлювати Харків? Поліванова? Чечельницький? Так що реконструкція буде у всьому, а не реставрація», – розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.

Як саме має відповісти Росія за вчиненні руйнування? За словами Марії Тахтаулової, тут варто говорити про комплексну відповідальність окупантів перед Україною, а не лише про відшкодування збитків на відбудову. Історія знає чимало прецедентів, коли на країну-агресора накладалися репарації за вчиненні руйнування. Зараз вже ведуться роботи зі збирання інформації про втрати культурної спадщини. Цим опікуються як урядові організації на кшталт УІНП та МКІП, так і громадські організації й професійні спільноти. 

«Порівнюючи руйнування Харкова зараз і під час Другої світової війни, варто пам’ятати, що масштаби Харкова тоді і зараз неспівмірні. Тоді просто не було таких мікрорайонів як Салтівка, Олексіївка, Обрій (Горизонт), що нині зазнають просто катастрофічних руйнувань. Якщо лише акцентувати на центральній частині міста, то так, у Другу світову руйнувань було більше. На мою думку, коли ми говоримо про втрати, йдеться перш за все про життя людей, адже для сотень тисяч харків’ян «чешки» Салтівки чи «хрущівки» ХТЗ – це не про зразки архітектурних шедеврів. Це про домашній затишок. Про життя, яке назавжди поділилось на «до» та «після»», – пояснила Марія Тахтаулова.

Юлія Гуш

Facebook Comments