Демонтаж постамента пам'ятника Леніну. Коментарі активістів - Інформаційно-аналітичний центр Євро Харків

11 квітня 2016 року в Харкові розпочався остаточний демонтаж постамента пам’ятника Леніну. Як повідомляє 057.ua, посилаючись на офіційні джерела, процес триватиме три дні, а по завершенню розпочнеться вивіз грунту та вирівнювання площі*. За даними Харківського антикорупційного центру лабутени ідола демонтує техніка, яка належить людям близьких до Кернеса та Добкіна, а тендер точно не проводився**. Нагадуємо також, що 24 лютого 2016 року Харківська міська рада виділила попередньо 1,7 млн. грн. на демонтаж постаменту. Отже, вимальовується схема чергового дерибану міських коштів.

Коментарі громадських активістів:

Володимир Чистилін: ” Кернес зрозумів, що через тиждень постамент знесуть городяни, тому терміново вирішив 1,7 млн. грн, які виділені із міського бюджета, віддати своїм структурам.”
Сурен Кочарян: “Відчуваю подвійні почуття. З одного боку давно порібно було демонтувати постамент ідола, з іншого – це черговий дерібан грошей гепою та можливість використати в своїх інтересах тему декомунізації. Кому він тепер відірве руки та ноги, як колись обіцяв!? До того ж в історичному та емоційному значенні аж ніяк не можна порівняти зі знаковим поваленням пам’ятника кату українського народу у вересні 2014 р.!”
Evgeny Lisichkin: “!Печально, что весь демонтаж постамента превратился в один большой фарс Геннадия. Не такая сложная работа, но и ее без вопросов сделать не может. Проекта демонтажа постамента на вторую половину дня 8 апреля не было (находился в разработке). На тоже время подрядчика тоже не было, что естественно, так как еще даже проекта нет. 9, 10 – выходные дни. А, 11 апреля с самого утра идут работы уже. Естественно тендера не было. А, фирма, которая осуществляет демонтаж, является непосредственно фирмой окружения Кернеса-Добкина”.
Dmytro Bulakh: “Я, безусловно, сторонник сноса постамента Ленина, но почему и тут надо “освоить” бюджет? Напомню, что Геннадий долго кричал, что поломает ноги любому, кто осмелится убрать памятник) Но, как мы видим, жизнь распорядилась несколько иначе. “Это вряд ли”, как говорил красноармеец Сухов в “Белом солнце пустыни”. И, видимо, поэтому Геннадий решил возглавить процесс сноса и пилянуть бюджет. Как говорится, не можешь остановить процесс – возглавь. Еще очень интересно было бы увидеть документ которым выбрана фирма “Стройтехносервис”. По критерию репутации (а не близости к руководству города, нет-нет) и без тендера. Интересно, кто себя под статью подвел?”
Andrii Bezuglyi: “11 квітня 2016 року розпочався завершальний етап знесення пам’ятника куміру комунофашистів, Леніну. Вірніше, його черевикам, які залишились після того, як харків’яни у вересні 2014 року повалили основну його частину. Міська влада підійшла до ції події фундаментально і виділила на це дійство 1.7 млн грн з міського бюджету, хоча громадськість висловлювала бажання зробити цю ж таки роботу за 300 тис. грн. Шо входить в ті 1.7 млн грн, невідомо, але дивлячись на ту техніку, яка задіяна і ще буде задіяна, то можна зробити висновок, що справа не проста. Кам’яні брили, з яких виготовлено пам’ятник, за словами виконавців робіт, сягають до 5 тонн. Крім того, через висоту пам’ятника і його конструкцію необхідна спеціальна техніка. На саме знесення постаменту потрібно щонайменше три дні. Що буде на цьому місці, ще ніхто не знає. Очевидно, що Харківська міська рада має якісь пропозиції, але тримає їх в секреті (хоча, а хто цікавився що там буде?). То ж очікуємо сюрприз… Процес першого дня проходив мирно… У порівнянні з представниками медіа, харків’яни, як виглядало, цим видовищем особливо не переймались”.
Serg Sych: “11.04.16 Украина, Харьков.
Ну что дорогие харьковчане, поздравляю… Наконец то, убирают лабутены истукана с площади нашей Свободы.
В свое время, всякие латентные и не латентные пи….сепаратисты и ватники, так сильно намазали его подошвы своим красным лаком, шо он ну ни как не хотел уходить из Харькова… и в итоге упал с тумбочки. И как обрезало…только ботинки на постаменте остались, которые в скором времени острые на язык харьковчане прозвали – лабутенам. И слава богу…
Хотя немного жаль – исчезает символ человеческой продажности, глупости, идолопоклонничества и темного прошлого с одной стороны и патриотизма, национальной гордости и народного действия с другой…
А в Харькове, шо бы не построили на этом месте, еще многие годы будут говорить – “на месте лабутенов ленина» и улыбаться..
Новейшая история, однако…”