В липневі дні 2014 року , як і понад 355 років тому, продовжується чергова російсько-українська війна, (нагадую дати попередніх російсько-українських війн: 1658-1659, 1709,1775,1918-1920 роки). Причиною сьогоднішньої війни та минулих було та залишається категоричне невизнання, з боку кремлівських керманичів, права УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ самому визначати свою долю та шлях розвитку.
Існує необхідність нагадати читачам про події, що привели до Конотопської битви.
Згадок про цю битву неможливо знайти ні в радянських, а тим більше, в сучасних російських підручниках з історії. І не тому, що вона відноситься до НАЙГАНЕБНІШИХ І НАЙМАШТАБНІШИХ ПОРАЗОК РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЇ. Конотопська битва розвінчує російський великодержавний міф «ПРО СПОКОНВІЧНЕ ПРАГНЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО СОЮЗУ З МОСКОВІТАМИ».
У вересні 1658 року Московський цар Олексій Михайлович видав грамоту, якою оголошувалося про початок військових дій проти України. Московія не змирилася с тим, що український Гетьман Війська Запорізького, Голова Козацької Держави (1657-1659) Іван Виговський відмовився від союзу з Московією і підписав Гадяцький договір з Польщею. Вдатися до такого кроку Гетьмана спонукали численні порушення царською стороною міждержавної угоди, укладеної в Московії за підсумками Переяславської Ради: московіти замість обіцяної дружби та військової підтримки козаків проти зовнішніх ворогів почали підло втручатися у внутрішні справи Гетьманщини, підбурювали антигетьманську опозицію до збройних виступів та посилювали свою військову присутність на Лівобережжі. Такі підступні дії з боку московітів зміцнили рішучість Івана Виговського розірвати Переяславську угоду та повернути Україну на Європейських шлях розвитку. Згідно укладеного у 1658 року договору Україна перетворювалась на ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО РУСЬКЕ , третю повноправну складову Польсько-литовської Держави.
Навесні 1659 року 50-тисячне московське військо під командуванням князя Трубецького, що вторглося на територію України, спалюючи села та руйнуючи містечка на шляху до козацької фортеці Конотоп. Однак узяти штурмом Конотоп московіти не змогли, адже місто відчайдушно боронили 4 тисячі козаків Ніжинського та Чернігівського полків. Облога тривали два місяці, доки не прибули війська Гетьмана Виговського та його союзники кримські татари.
Напередодні генеральної битви до Гетьмана приєдналися польські загони. В битві під Конотопом з 8 на 9 липня 1655 року, завдячуючи ПЕРЕМОЖНІЙ СТРАТЕГІЇ ВИДАТНОГО ПОЛКОВОДЦЯ Івана Виговського, добре озброєне та більше по чисельності, московське військо було ВЩЕНТ РОЗБИТО.
В цій битві московіти втратили понад 40 тисяч вояків, а українці здобули свою НАЙВЕЛИЧНІШУ ПЕРЕМОГУ ЧАСІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ над московітами, що зазіхали НА УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ!!!
Російський історик XIX сторіччя С. Соловйов писав про наслідки Конотопської битви: «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654-1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести у поле такого блискучого війська. У жалобній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу, і жах охопив Москву».
На жаль, скористатися в повній мірі своєю ПЕРЕМОГОЮ над підступною Московією Гетьману Івану Виговському та українському народу не судилося.
Причин цьому було декілька: шляхом підкупів та брехні Москві вдалося підтримати в Україні внутрішню опозицію проти Виговського, яка обрала своїм ватажком молодшого сина Б.Хмельницького – Юрія. Не бажаючи громадянської війни і подальшого кровопролиття 11 вересня 1659 року Іван Виговський склав Гетьманську булаву.
На його місце обрали Юрія Хмельницького, котрий під тиском Москви 27 жовтня 1659 року підписав Переяславський договір, що перетворював Україну в автономну одиницю в складі Московського царства, притому ця автономія постійно скорочувалась.
Всі подальші спроби українців вирватися із жахливих тенет Московських Деспотів, на жаль, зазнавали поразок через взаємопоборювання правлячих еліт та їхню продажність поневолювачам свого народу заради власної вигоди. 355 років перебування в тенетах Царської Росії та Радянської Ленінсько-Сталінської Деспотії не пройшло без трагічних наслідків, як для росіян так і для певної частини населення України.
Пройшли століття жахливих страждань народу України від Кремлівських керманичів, а частина українського народу, яка не бажала знати власну історію, наївно вірила у можливість вірної дружби з російським народом, живучи у рабській покорі своїм Деспотам.
Зрада В.Ющенка ідеалам Помаранчевої РЕВОЛЮЦІЇ привела до влади злодійську банду під керівництвом кремлівської маріонетки – Януковича. Революція Гідності, яка триває , через героїчний опір мільйонів патріотів, вигнала з української землі бандитську зграю Януковича. Країна отримала шанс вступити на вистражданий Європейський шлях розвитку, але кремлівський деспот – Путін вирішив зробити все від нього залежне, аби цього не допустити.
В цьому році в Україні московіти проводять такий самий сценарій розколу та підкупу заради знищення України ,який вони успішно використовували не раз : в 1659 році усунувши Виговського, в 1709 році – Мазепу, в 1775 році знищивши Запорозьку Січ ,в 1918-1920 роках потопивши в крові Українську Народну Республіку та влаштувавши Голодомор.
Пройшло понад 355 років від часу Конотопської битви, а нібито, нічого не змінилось для України. Ворог той самий – Росія та союзники теж ті самі: кримські татари, Польща та Литва.
Але повністю змінилась СВІДОМІСТЬ переважної частини Українського Народу.
Тому існує Величезна Надія, що Очищення нашого суспільства від пут багатолітньої кремлівської брехні створить НЕПЕРЕМОЖНУ СИЛУ – ЗГУРТОВАНУ УКРАЇНСЬКУ ПОЛІТИЧНУ НАЦІЮ.
Ця сила, враховуючи всі помилки минулих часів, стане ТИМ КОЛЕКТИВНИМ НОВІТНІМ «ГЕТЬМАНОМ ВИГОВСЬКИМ», ЩО НЕ ТІЛЬКИ ВИГРАЄ БИТВУ ЗА ДОНБАС ТА ПОВЕРНЕ КРИМ, АЛЕ Й, БЕЗУМОВНО, ВИГРАЄ ВІЙНУ.
На нашій стороні, на відміну від агресора, РІДНА ЗЕМЛЯ, БОГ та ПРАВДА ІСТОРІЇ.ДОЛЯ ДАЄ НАМ ОСТАННІЙ ШАНС ПОБУДУВАТИ ДІЙСНО СПРАВЕДЛИВУ та ПРОЦВІТАЮЧУ УКРАЇНУ. Незважаючи ні на які труднощі військового часу та, навіть, окремі зради, НАРОД ВПЕВНЕНО іде до ПЕРЕМОГИ – І ТАКИЙ НАРОД НЕЗДОЛАННИЙ.!
Член правління з питань мистецтва ГО “Центр сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області”, кореспондент Forum International Press TV Марко Сімкін.
Джерело: https://www.facebook.com/radanity/posts/1744378102486047
Автор картини “Конотопська битва”: Артур Орльонов – майстер бального живопису.
Артур Орльонов головний художник студії Українського батального мистецтва . Художник є автором серії картин, присвячених історії України, які були створені в рамках патріотичного проекту “Україна: історія великого народу”.
Відео Сергій Скорик: