В рамках акціі, присвяченій 30 жовтня – Дню пам’яті жертв політичних репресій в Росії, в харківському відділенні Всеукраїнського товариства “Просвіта” відбулося спільне засідання з представниками кримської групи ЄвроМайдану. Ця дата для українців має значення, бо дуже багато кого з українців у Росії репресували. Учасники ознайомилися з виставкою, яка присвячена Мустафі Джемілєву та його боротьбі за права людини. Виставка надана Польським інститутом в Києві громадській організації “Інформаційно-аналітичний Центр Євро Харків”.
Відкриття виставки планується найближчим часом у Літературному музеї.
Серед виступаючих були Валентина Овід – незмінний організатор зустрічей просвітян, Абіюк Олена – активіст кримської групи харківського Євромайдану та інші. Валентина Овід поділилася своїми спогадами про події кінця 80 – початку 90 років у Криму, коли вона стала очевидицею знесення перших будинків кримських татар, які повернулися на батьківщину.
Олена Абіюк розповіла про ситуацію у Криму, кримських ув’язнених та про реалії сучасного Криму. Відбулася цікава дискусія про майбутнє Криму, у ході якої аудиторія поділилася на прихильників кримськотатарської культурно-територіальної автономії та на тих, кому важливо розуміти, як ця ідея буде втілена у реальність, оскільки кримчанам українцям важливо осмислити та позначити свою роль у майбутньому українського Криму. Необхідність широкого обговорення цієї теми не тільки на рівні експертів, але ж й на рівні громадянського суспільства вже на часі, оскільки створює підгрунтя задля росту взаємного непорозуміння, недовіри та знижує результат зусиль активістів на материковій України з актуалізації проблем деокупації Криму.
Олена Абіюк розповіла присутнім про умови, у яких опинилася найбільш патріотична частина українців у Криму – кримчани, які відмовилися від російського громадянства. Те, що ці люди позбавлені багатьох прав людини на окупованій території Криму, теж робить їх жертвами політичних репресій. Тому наприкінці зібрання у спільній молитві були згадані й патріоти українського Криму, й кримські татари, й Небесна Сотня. Завершився вечір піснею-плачем України за всіми загиблими «Пливе кача». Слава Україні!Завершился вечер песней-плачем Украины по всем погибшим “Пливе кача”.
Слава Україні!
Довідка:
Історія дня пам’яті жертв політичних репресій
30 жовтня 1974 за ініціативною дисидента Кроніда Любарського та інших ув’язнених мордовських та пермських таборів вперше був відзначений “День політв’язня” – спільним голодуванням та запалюванням свічок в пам’ять про невинно вбитих. В той же день Сергій Ковальов зібрав в квартирі А.Сахарова в Москві прес-конференцію, на якій було оголошено про поточну акцію, були продемонстровані документи із таборів та прозвучали заяви московських дисидентів, а також показав свіжий випуск “Хроніки поточних подій” – підпільного правозахисного бюлетеня, що виходив в 1968-1983 роках.
Після цього щорічно 30 жовтня проходили голодування політв’язнів, а з 1987 року – демонстрації у Москві, Ленінграді, Львові, Тбілісі, та інших містах. 30 жовтня 1989 року близько 3 тисяч чоловік зі свічками в руках створили “живий ланцюг” довкола будівлі КДБ СРСР. Після того, як вони відправилися на Пушкінську площу для проведення мітингу, вони були розігнані ОМОНом.
В Україні день пам’яті жертв політичних репресій відзначають в третю неділю травня. Він спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву “День пам’яті жертв голодомору” і відзначався в останню суботу листопаду. Пізніше, день пам’яті жертв політичних репресій відокремили від дня пам’яті голодомору і почали відзначати у травні.