Loading...

На чиїй стороні влада та феміда – Кернеса чи України?

На чиїй стороні влада та феміда - Кернеса чи України?
Чи видасть феміда квитки на смітник історії?
Чи зможе та захоче українська феміда разом з новою владою відстоювати закон про декомунізацію та покарати тіх хто його порушує?

І так, з чого все почалося?
8 травня 2019 року на своїй сторінці Кернес оголосив що на сайті міськради з’явилися дві петиції які треба підтримати, це відновити назву проспекту маршала Жукова та прибрати намет ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ з площі Свободи бо він брудний. З наметом вирішили досить просто, суди щоб прибрати намет Кернес програв, і хтось невідомий (здогадуємось по чиїй волі) спалив намет, його швидко відновили і він тепер новий та чистий :).

А ось із Жуковим схоже питання складніше і розбиратися будемо довше. (с) Кнопки бл.., це мабуть депутати по Кернесу, під дерегуванням Адольфовича натиснулись на кнопки і тим самим порушили Закон про декомунизацію. З трибуни виступали Кернес увертюрою “історична назва” та Мураєв з оперою “нацисти” (суфлером там в обох випадках був сам хуйло), щось плів представник комісії по топономиці, несли маячню про історичну назву проспекту (від роду він вулиця Стадіонна, потім проспект 60-річчя СССР, а вже потім маршала Жукова). Казали про вклад Жукова у перемогу над нацизмом і саме тому треба повернути історичну назву, вони слухати не хотіли контраргументи, надали всього 2 одному хвилини Ігорю Рассохі, хоча інші виступали по 5 хвилин. Хоча Жуков до Харкова на щастя має мало чого спільного. Але це буде окрема публікація.

Кернесу та тим хто по його волі тис на кнопки чудово відомо що вони порушують Закон за порушення якого передбачена кримінальна відповідальність, мабуть тому Кернес особисто не голосував.

Як би там не було, 19.06.2019 року Кернес нам усім видав величезну юридичну дубинку проти себе. Це не те що треба доказувати вишукуючи докази та контрдокази, все це проходило під камери майже усіх каналів привселюдно у короткий проміжок часу.

Навіщо це Кернес зробив до кінця не зрозуміло, може для мобілізації свого електорату, а може щоб показати свою силу Києву. А може ще чогось, що цікаво він розпочав та провів цей процес у час зміни Президентів та парламенту. За часів Порошенка сидів тихо. Але його проросійське нутро при першій же можливості вилазить та вилізло наружу.

І ось тепер велике питання як зреагує держава. Це іспит до правоохоронних органів, законодавчої, виконавчої влад та Президента. Це виклик до громадянського суспільства.
І це загроза до України в цілому, бо таке рішення приодчиняє дверцята “русскому миру” з його радостями та прелєстями.

Тому що робити?
1. Судитись з харківською міськрадою та Кернесом.
2. Розповсюджувати інформацію про Жукова та його злодіяння. Не забуваючи про таких як Жуков.
3. Уважно спостерігати за владою і вимагати щоб вони діяли згідно закону.
4. Припиняти усі дії по відновленню незаконного пам’ятника Жукову та спроб змінити назву проспекту.