Зараз чимало українців потерпають від стресу. І в умовах війни це цілком нормально. Але як зрозуміти, що твій стан залишає бажати кращого і ти явно потребуєш допомоги? Як підтримати близьку людину в такій непростій ситуації? У цьому нам допоможе розібратися інтегративна психологиня та інструкторка mindfulness Анастасія Портнова.
За словами експертки, наша психіка цілком здатна адаптуватися до багатьох екстремальних умов. У тому числі й до війни. Саме здатність пристосовуватися до нової реальності, знаходити власний спосіб жити далі є маркером того, що психіка підлаштовується. Разом з тим війна руйнує багато внутрішніх опорних конструкцій, змінює цілі та цінності, зазначає Анастасія Портнова. І навіть якщо зовні людина ніяк не постраждала, вона може переживати дуже важкі внутрішні процеси, пов’язані із втратою сенсів.
«І ці процеси є дуже небезпечними, тому що ніби нічого такого не відбувається, – розповіла Анастасія Портнова. – Помірно неприємно, але на це легко не звертати увагу. Тому що не часі. Та є ті, кому набагато гірше. Якщо ви помічаєте, що постійно не вистачає сил, нічого не хочеться та ніщо не може потішити, якщо все рівномірно пригнічує – це привід звернутися до психолога. Це може бути ознакою різноманітних розладів, які потребують уваги, терапії чи медикаментозного лікування».
На дистрес також вказує постійне відчуття небезпеки, тривоги та страху. Це все свідчить про те, що психіка не може адаптуватися до нових умов. Дистрес в свою чергу виснажує організм, знижує імунітет та змінює гормональний фон. Якщо не подбати про себе вчасно, ситуація тільки погіршиться. Це важливо пам’ятати навіть в ті моменти, коли, здавалося б, нічого страшного не сталося. Бо дуже легко знехтувати власними екзистенційними процесами, коли навкруги війна і смерть.
«І авжеж, якщо ви пережили важкі події, втрату, руйнування, поранення, будь ласка, зверніться до психолога чи психотерапевта, – підкреслила Анастасія Портнова. – Навіть якщо ви вважаєте, що все під контролем. Психологічні травми, як і фізичні, потребують уваги та своєчасних дій. І чим раніше, тим краще. Просто повірте: якщо нічого не робити, то наслідки таких подій можуть руйнувати життя. Постійно. Фоново. Невідступно. Психологічні травми підпорядковують собі життя та змінюють його. Але на це можна вплинути за допомогою терапії. Не зневажайте цим інструментом. Благаю».
Війна триває вже третій місяць. За словами психологині, зараз зростають ризики щодо розвитку депресивних розладів, пов’язаних із високим рівнем пролонгованої невизначеності, болю, злості та горювання. Життя змінилося і багатьом не дуже зрозуміло, що чекає попереду. Спиратися на звичні опорні конструкції більше не виходить. Зараз всі знаходяться у перехідному стані – як на індивідуальному, так і на суспільному рівні. Тому з першого дня війни актуальними стали такі проблеми, як панічні атаки, емоційне перепроживання травмуючого досвіду, психічні та психосоматичні розлади, апатія, істерика, неможливість сконцентрувати увагу. За словами експертки, все це нормальні реакції. Навіть якщо з людиною фізично нічого поганого не сталося. Зараз всі українці – носії колективної травми, підкреслила Портнова.
Що робити, якщо психологічний стан погіршився? У першу чергу – звернутися до психолога, психотерапевта чи психіатра, радить експертка. А от самодіагностикою чи самолікуванням займатися не варто. За можливості краще звернутися до спеціаліста, у якого спостерігалися раніше. Якщо це ваш перший сеанс, то варто розповісти про свої попередні виписки та діагнози. До того ж, зараз величезна кількість спеціалістів працює онлайн, деякі навіть безкоштовно. Так чому б не скористатися такою можливістю?
Розмовляйте один з одним
Звернутися до спеціаліста – важливий крок. Але тут виникає ще одне питання – як правильно підтримувати близьких в цій непростій ситуації? За словами психологині, зараз дуже важливо розмовляти та бути уважними один до одного. Запитайте близьку людину, як вона, не забудьте розповісти про себе та свої почуття. Можливість вислухати та бути почутим – це дуже потужна опора. Також варто бути готовим до дуже різних реакцій – мовчання, крику, сліз. Навіть якщо ви зараз не в ресурсі для активної підтримки – про це варто сказати. І просто запропонувати людині побути поруч.
«Розмовляйте, – підкреслила Анастасія Портнова. – Питайте, як ви можете підтримати. Розповідайте, що відчуваєте ви. Спробуйте створити безпечний простір у вашому контакті для того, щоб інша людина змогла довірити вам свої почуття. Неможливо комусь допомогти насильно. Якщо існує опція звернутися до психолога за консультацію – скористайтеся нею. Якщо людина категорично проти – продовжуйте розмовляти. Багатьом з нас важко визнати, що щось не так. І особливо важко приймати допомогу. Тому тільки через повагу та обережність до процесів іншої людини. І, в першу чергу, помічайте, як ви самі».
Що стосується дітей та підлітків, то з ними важливо бути чесними. Спокійно та відверто розповідайте їм про те, що відбувається навколо. Звісно, зрозумілими словами. Світ дитини залежить від поведінки батьків та інших дорослих, зазначила психологиня. При цьому багато вони дізнаються з невербальних проявів. І коли слова дорослих розбігаються з реальним станом речей – це ще більше лякає та пригнічує. Психіка дітей та підлітків більш лабільна. Зазвичай вони більш емоційно проживають різні ситуації, але разом з тим легше та активніше перемикають свою увагу. І якщо дитина занадто спокійна, ні до чого не має особливого інтересу – це вже тривожний дзвіночок.
Але діти різні і треба розуміти особливості кожної. Анастасія Портнова радить розмовляти з ними, ділитися почуттями, обіймати та грати, коли є така можливість. Це може підтримати і дитину, і дорослого. Варто також звернути увагу на є суттєві зміни у поведінці. Психіка може відреагувати на сильний стрес як адаптацією, так і дезадаптацією, уникненням вирішення життєвих завдань.
«Знаходьте способи проживання емоцій та проговорювання страхів, – розповіла Анастасія Портнова. – Це корисно та підтримуюче для всіх. Мати можливість чесно виразити свій стан та обговорити його у безпечному просторі – це найбільш вагома підтримка для людини будь-якого віку. Навчати цьому способу самопідтримки своїх дітей та близьких – гарна ідея у будь-який час. І особливо зараз. І, будь ласка, коли ви вирішуєте комусь допомогти, обов’язково, починайте з себе. Просто питайте в себе час від часу: «Як я зараз? Що я можу зробити, щоб мені стало краще?». Це має значення. Це має сенс. Уваги нам всім, ніжності та любові. Слава Україні!».
Друзі, наша волонтерська група «Намет «ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ»» комплексно допомагає як військовим, так і цивільним та їх чотирилапим друзям. На нашому рахунку і допомога необхідними речами, і евакуація мирних мешканців з-під обстрілів. Сам намет встановлено 14 вересня 2014 року на Майдані Свободи. Там він знаходиться і до сьогоднішнього дня. Наш намет пережив величезну кількість подій включно з вибухом російської крилатої ракети. І ми існуємо не тільки як символ, але і як дієва волонтерська група. У нас є власні сторінки в мережах Instagram, Telegram та Facebook. Для забезпечення подальшої нашої діяльності нам потрібна допомога як військовою амуніцією, так і грошима.
Карта гривня
5375 4141 2135 2602
Монобанк
Карта і IBAN доллар
5375418811247535
IBAN: UA413220010000026204326499947
Карта і IBAN євро
5375419907242356
IBAN: UA423220010000026203326495113
Поповнення за посиланням
PayPal
Борис Редін
P.S. Про потреби можна прочитати тут