Шановні Побратими!
Євромайдан Харків вітає Вас з Днем Європи, який сьогодні, 16 травня 2015 року, відзначається в Україні!  День Європи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС.  Рада Європи святкувала однойменне свято у день свого заснування 5 травня 1949 р. до 1964 р. Європейський Союз затвердив 9 травня як День Європи на саміті в Мілані (Італія) в 1985 р., вирішивши увічнити день проголошення Декларації Шумана. Також 9 травня вважається Днем народження Європейського Союзу. Україна — єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається це свято.
Як зазначив співкоординатор Харківського Євромайдану, Володимир Чистилін, “Сьогодні День Європи.  У Харкові біля мерії до Революції гідності висів прапор Європейського Союзу.  Минулої весни російські боєвики його зняли. З того часу Кернес відмовляється вішати синій прапор з жовтими зірочками. Але Харків – це Європа!”

Історична довідка. Метою створення Європейського Союзу було припинення частих і кривавих війн, які траплялися між сусідніми країнами, та найгіршою з яких стала Друга світова війна. У 1950 році Європейське співтовариство вугілля і сталі починає поєднувати європейські країни в економічному та політичному сенсі для того, щоб закріпити мирне становище. Першими шістьма країнами, що розпочали об’єднання, були Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург та Нідерланди. 1950-ті роки були ознаменовані Холодною війною між сходом та заходом. У 1956 році протести проти комуністичного режиму в Угорщині було придушено радянськими танковими силами. В 1957 році укладенням Римського договору було створене Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) або «Спільний ринок».
У січні 1960 р. Велика Британія і ряд інших країн, що не увійшли до ЄЕС, сформували альтернативну організацію —Європейську асоціацію вільної торгівлі. Велика Британія, однак, незабаром зрозуміла, що ЄЕС — набагато більш ефективне об’єднання, і прийняла рішення про вступ до ЄЕС. Її приклад наслідували Ірландія та Данія, чия економіка істотно залежала від торгівлі з Великобританією. Аналогічне рішення прийняла й Норвегія./
Перша спроба в 1961–1963 р., однак, закінчилася невдачею в зв’язку з тим, що французький президент де Голль наклав вето на рішення про вступ нових членів до ЄЕС. Аналогічним був результат та переговорів про вступ до 1966–1967.
1967 року три європейські співтовариства (Європейське об’єднання вугілля та сталі, Європейське економічне співтовариство та Європейське співтовариство з атомної енергії) об’єдналися в Європейські співтовариства.
Справа зрушила з мертвої точки лише після того, як генерала Шарля де Голля в 1969 змінив Жорж Помпіду. Після кількох років переговорів та адаптації законодавства Велика Британія вступила до ЄС 1 січня 1973. В 1972пройшли референдуми про вступ до ЄЕС в Ірландії, Данії та Норвегії. Населення Ірландії (83.1%) та Данії (63.3%) підтримали приєднання до ЄЕС, але в Норвегії ця пропозиція не отримала більшості (46.5%). Однак, в Даніїнарод проголосував на референдумі про входження лише після обіцянок уряду не переходити на єдину валютуЄвро, тому в Данії досі в обігу даньські крони. Пропозиція про вступ до 1973 році надійшла і до Ізраїлю. Однак через війну «Судного дня» переговори були перервані. А 1975 року замість членства в ЄЕС, Ізраїль підписав договір про асоціативне співробітництво (членство).
Регіональна політика ЄС починає спрямовувати великі кошти на створення робочих місць та інфраструктури у відповідних галузях. Посилюється вплив Європейського Парламенту у справах ЄС, і в 1979 році всі громадяни вперше можуть безпосередньо обирати членів цього парламенту.
Після страйків на судноверфях у Гданську влітку 1980 року польська профспілка «Солідарність» та її лідер Лех Валеса стали відомими на всю Європу і весь світ. У 1981 році Греція стає 10-м членом ЄС, а через п’ять років за нею підуть Іспанія й Португалія. У 1987 році було підписано Єдиний європейський акт. Цей договір забезпечив основу для грандіозної шестирічної програми, спрямованої на усунення проблем із вільною торгівлею скрізь кордони ЄС, і, таким чином, створив «Спільний ринок». 9 листопада 1989 року внаслідок крупного політичного перевороту було знесено Берлінську стіну, і кордон між Східною та Західною Німеччинами було відкрито вперше за 28 років, що призвело до возз’єднання Німеччини, коли у жовтні 1990 року Східна і Західна Німеччини знову об’єдналися. Після падіння комунізму в центральній та східній Європі мешканці цих країн Європи стали близькими сусідами. У 1993 році завершується створення «Спільного ринку» з прийняттям «чотирьох свобод» щодо переміщення товарів, послуг, людей та грошей. 1990-ті роки також стають періодом укладення двох договорів – Маастрихтського договору в 1993 році та Амстердамського договору в 1999 році. Людей турбують питання захисту навколишнього середовища, а також те, як європейці можуть діяти спільно в справах безпеки і захисту. У 1995 році ЄС поповнюється ще трьома новими членами – Австрією, Фінляндією та Швецією. На честь маленького села в Люксембурзі були названі «Шенгенські» угоди, що поступово дозволяють людям подорожувати без перевірок паспортів на кордонах. Мільйони молодих людей навчаються в інших країнах завдяки підтримці ЄС. Полегшується зв’язок, оскільки все більше й більше людей починає користуватися мобільними телефонами та Інтернетом. Євро тепер є новою валютою для багатьох європейців. Країни ЄС почали тісніше співпрацювати заради боротьби зі злочинністю. Нарешті політичне розділення між східною та західною Європою починає згладжуватися, хоча в 2004 році до ЄС приєдналося не більше 10 нових країн ( Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Кіпр, Мальта). 1 січня 2007 року відбулося чергове розширення Євросоюзу — входження в нього Болгарії та Румунії. Євросоюз перш попереджав ці країни, що Румунії та Болгарії належить ще чимало зробити в області боротьби з корупцією та реформування законодавства. У цих питаннях Румунія, на думку європейських чиновників, відставала, зберігаючи пережитки соціалізму в структурі економіки і не відповідаючи стандартам ЄС.
Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною планувалося 28 листопада 2013 року, але не відбулося. Натомість на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі 28 листопада 2013 року ЄС парафував подібні угоди з Молдовою та Грузією.
Ситуація змінилась після перемоги Євромайдану в Україні. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року.

День Європи: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії
Історія ЄС
Історія Європейського Союзу: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії
Чистилін Володимир