01.04.2015 в 14:00, Харьков, акция “Добьёмся освобождения из-под стражи нашего защитника Александра Лахмана!”.
В среду, 01 апреля 2015 г., в 14:30, в Орджоникидзевском районном суде г. Харькова состоится слушание дела участника АТО Лахмана Александра Сергеевича.
Адвокатами планируется внесение ходатайства об изменении меры пресечения. Александра неоправданно более полугода держат под стражей в одной камере с сепаратистами не выпуская ни под домашний арест, ни под залог. На последнем заседании прокурор заявил о переквалификации дела, пока нет данных более строгая или мягкая статья будет вменяться Александру.
Просьба ко всем неравнодушным патриотам прийти поддержать Сашу и его семью на заседании Орджоникидзевского суда 01 апреля к 14:00.

Приносите национальную символику.
Для входа в помещение суда при себе обязательно иметь паспорт.
Адрес: г. Харьков, проспект Орджоникидзе, 7.
Как проехать: м. Тракторный завод, хвост поезда, выход на Московский проспект, по просп. Орджоникидзе до ул. 2-й Пятилетки (2 квартала).
Карта: https://goo.gl/maps/Ey9CW

Организатор: Юрий Лихота
при поддержке Громадська Варта Харків

Запись пресс-конференции с участием адвоката Александра Лахмана:
http://civilforum.com.ua/infotsentr/2042-ugolovnye-dela-protiv-voinov-ato-na-tchej-storone-pravosudie-foto-video.html
Репортаж медиа группы “ОБЪЕКТИВ” с одного из судебных заседаний, состоявшегося 23.03.2015 г.: http://www.objectiv.tv/230315/111590.html
Запись стрима заседания 23.03.2015: https://www.youtube.com/watch?v=0rGjXdSThZk
Запись стрима заседания 26.03.2015: https://www.youtube.com/watch?v=nULdCZJOX60

Обращение матери бойца батальйона “Айдар”:
Мій син, Лахман Олександр Сергійович, 1984 р.н., боєць батальону «Айдар», 17 вересня 2014 року знаходився у службовому відрядженні в м.Харків і отримав наказ командира негайно дістатися до місця дислокації батальйону в м.Щастя, бо там почався жорстокий обстріл.
Прибувши на пост ДАІ на виїзді з міста, син був впевнений, що йому допоможуть правоохоронці автотранспортом, але його зустріли сміхом та матом.
Відчувши зневажливе ставлення до виконання отриманого наказу та обов’язків захисника Вітчизни, відверте знущання над своїми патріотичними почуттями, у стані розпачу та відчаю, психоемоційного перевантаження від перебування в зоні проведення АТО 100 днів, не усвідомлюючи свої дії, син розстріляв капоти двох порожніх автівок, як виявилось пізніше, співробітників міліції марки «Міцубісі» та «Ланос».
Три місяці мого сина звинувачували за ст.348 ККУ (кримінальне провадження 12014220530002384 від 17.09.2014р. Орджонікідзевського районного суду м. Харкова) в тому, що «діючи умисно, з метою посягання на життя працівника правоохоронного органу …здійснив 88 пострілів …в бік співробітників міліції», але доказів на це не знайшлося, ще й 30 пострілів лишніх приписали, а балістичної експертизи нам не показують.
15 грудня 2014р. дії сина перекваліфіковані за статтями: незаконне заволодіння транспортним засобом ч.3 ст.289 (7-12 років); умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, в зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків ч.2 ст.347 (6-15 років).
На сьогоднішній день обвинувачення не доведені, син знаходиться в СІЗО вже більше п’яти місяців, мене дуже хвилює стан його здоров’я, особливо емоційний, психологічної експертизи йому не призначали, хоча є клопотання захисника.
Наш захисник неодноразово подавав до суду докази про відсутність ризиків (наданих усно воєнним прокурором) для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сина, бо він визнав свою провину, відшкодував матеріальні збитки потерпілим (в матеріалах справи є заяви потерпілих про відсутність моральних та матеріальних претензій і прохання до суду суворо не карати Лахмана О.С. та реально його не позбавляти волі), тривалий час перебував у зоні проведення АТО і отримав моральну травму, є заява комбата-народного депутата про особисту поруку, але колегія суддів та військова прокуратура відверто ігнорує всі ці докази .
По теперішній час суд по суті не розглянув справу сина, а тільки виносяться рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Харківському СІЗО 27.
Впевнена, що перебування 100 днів в зоні проведення бойових дій наклали відбитки на емоційний стан сина, йому необхідна термінова допомога з боку держави, яку він пішов (і не відмовляється далі) захищати, а поки ми відчуваємо зневажливе ставлення та відчай, бо «харківський сепаратизм» проявляється на кожному засіданні суду.
Сина судять як дезертира, серійного бандита та вбивцю, незважаючи на відмінні характеристики: комбата, з попередніх місць офіційної роботи, копії трудових книжок (в тому числі служба в органах внутрішніх справ м. Харкова) з загальним трудовим стажем 10 років, а троє суддів та військовий прокурор називають його «бомжем».
Як можна довіряти таким «фахівцям» доручати вирішувати долі громадян!
Я, пенсіонер, ветеран праці з 20-ти літнім стажем державної служби на посаді начальника відділу з питань обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, повинна майже на колінах вимолювати дозвіл на побачення з сином, змушена була звернутися до Голови суду зі скаргою на відверті знущання та відмови в побаченні без обґрунтування голови колегії та її помічниці. Мешкаю за 150 км від Харкова, маю вади здоров’я, мені дуже тяжко фізично, морально, особливо матеріально кожного тижня возити торби з їжею в СІЗО та оплачувати проїзд з захисником на ці нікчемні суди.
БЛАГАЮ ПРО ДОПОМОГУ у вирішенні питання негайної зміни запобіжного заходу тримання під вартою на домашній арешт та більш ретельного розслідування причин скоєного злочину моїм сином – захисником України за покликом серця, справжнім патріотом.
З повагою, мати Лахман Олена Миколаївна. (096-061-84-24, 099-665-23-50)
07.03.2015р.

01.04.2015 в 14:00, Харьков, акция “Добьёмся освобождения из-под стражи нашего защитника Александра