Громадська Варта Харків: “Чергові слухання в ККЗ «Україна» вже традиційно закінчились вимкненим світлом”.
“Сьогодні, 12 жовтня в Харкові знову проходять відкриті громадські слухання щодо перейменування об’єктів топоніміки в місті. Як і вчора вони розпочалися о 18.30 в кіно-концертному залі «Україна», де ще за годину до початку вже важко було знайти вільне місце.
Варто зазначити, що сцену було очеплено людьми в камуфляжі з пов’язками «Громадський Патруль».
Перші хвилини засідання розпочалися гімном України, який цього разу ввімкнули через колонки. Зал встав, більшість учасників слухань поклали руки на серце та співали його. Офіційно на слуханнях було зареєстровано 1840 осіб.
Першим спікером став Хорошковатий, що розпочав говорити російською мовою. Зал миттєво почав скандувати «Ганьба!» та вимагати його виступу державною мовою. Він зазначив, що російську мову розуміють всі, тож змінювати щось не буде. Активісті почали прориватися на сцену, єдиний, кому це вдалося – Сітенко. За пропозицією Хорошковатого райони змінять назву на «Дзержинський-Дзержинський», «Жовтневий-Жовтневий» і т.д. В черговий раз закричали «Ганьба!».
Нарешті, активістам вдалося забратися на сцену, почалися сутички. За словами учасників – на сторону мера Кернеса перейшла «Сотня Лева», яка почала розганяти людей. В цей момент Президія повідомила, що засідання закривається, а невдовзі на сцені ще й вимкнули світло.
Адміністративний ресурс, який за старою та доброю традицією Харкова заполонив весь зал, почав стрімко розходитися. Подекуди у натовпі звучали фрази про «п’яту колонну», але в принципі вчителі булі щасливі піти додому раніше.
Активісти, що залишилися в залі вирішили продовжити слухання, власне їх не зупинило навіть вимкнене по всьому залі світло. Єдине, що попросили спікери – викликати поліцію для того, щоб зафіксувати спробу зриву шляхом слухань шляхом вимкнення світла.
Не дивлячись на перешкоди, активісти швидко сформували нову лічильну комісію та обрали секретаря. Голосування розпочали з перейменування районів:
Дзержинський – Шевченківський
Жовтневий – Баварський
Ленінський – Зарічанський
Орджонікідзевський – Роганський
Фрунзенський – Немишлянський
Київський – Київський
Московський – Салтовський
Комінтерновський – Європейський
Червонозаводський – Основ’янський
На цьому активісти не закінчили – на чолі з Валентином Бистріченко з «ГромВарти» вони пішли шукати адміністрацію ККЗ, щоб ті ввімкнули світло. Разом із поліцією натовп пройшов за сцену, де знаходяться адміністративні приміщення. Нікого з дирекції на місці не було, двері кабінетів були зачинені. В цей же час Терехов заявив, що приміщення адміністрації розгромлені активістами, тож поліція на камеру підтвердила неушкодженість будівлі ККЗ.
Після цього Валентин Бистріченко почав шукати ключі від туалету, але йому це не вдалося. Зрештою, активісти повернулися на сцену, де вже закінчився підрахунок голосів.
На завершення всіх небайдужих закликали прийти на слухання на сесію 17 листопада!”
Сергій Петров: Громадські слухання щодо перейменування відповідно до закону про декомунізацію зірвані
“Почалось все з того, що учасники заново реєструвались і отримали мандати іншого кольору (вчора – жовті, а сьогодні – рожеві), але…. слухання продовжились!!! Тобто ми маємо порушення регламенту, бо якщо слухання перервані, то в них мають брати участь ті, хто був вчора, а якщо видають нові мандати і заново реєструються, то вони мають проводитись по-новій.
Цікава була пропозиція, поставлена на голосування Тєрєховим, “за конструктівную работу”. Совок у головах рулить)))
До президії намагались підійти кілька людей від громадськості, але невідомі хлопці у камуфляжі без розпізнавальних знаків цьому перешкоджали. Із кожною хвилиною, поки виступали Хорошкований, Басараб та Куделко напруга наростала (знаючи Сергія Куделка, то він сильно нервував, а подекуди навіть психував). Зрештою, на сцену пройшли Sitenko Taras, Роман Черемський та Iryna Bagalij. Коли слово дали Роману Черемському то на сцену по її центру вскочили та прорвались крізь “камуфльованих” кілька хлопців (кажуть із “Сотні Лева”) і зчинилася бійка. Тєрєхов закрив “громадські слухання”… Це тривало максимум хвилин 12-15… Ну от і все… Більше “слухань” не буде – вирішуватиме міська рада, хоча проведення слухань є обов’язковим (за законом, якщо це увічнення видатних людей, а у тому списку від ґєпи, який мали розглядати, вони таки є).
Хлопці, що зчинили бійку розчинилися, так само швидко зникла хлопці у камуфляжі з оточення сцени. Ми так і не розібрались хто і з якою метою це зробив. Тому особисто я вважаю, що це було сплановано владою, аби звинуватити активістів в “неконструктивності”. За традицією, громадським активістам швидко у залі вимкнули світло. Активістів, за даними лічильної комісії, залишилось у залі 435 осіб (хоча Тєрєхов оголосив, що загалом присутні 1821 учасник слухань). Приміром, вчора нас було лише близько 200.
До речі, швидко рятуючи свою дупу Тєрєов забув “сценарій” “громадських слухань”, в якому чітко прописано “прінято большинством голосов” – тобто про жодний реальний підрахунок голосів від самого початку не йшлося. А взагалі гарний документик – раджу почитати (викладаю його повністю).
Більше того, сьогодні кілька активістів говорили з гепою, то він сказав, що нам дали підтримку, то будемо ми вирішувати що і як – “я сказал”. І взагалі “срав” він на той закон – він йому не указ…
У такому випадку ми будемо працювати над подальшими кроками та напрацювання плану дій у цій ситуації.
Пан Тєрєхов сказав, що ми ніби розтрощили ККЗ “Україна”? Так ось, нічого не було зламано чи розбито, було викликано патрульну поліцію, яка це зафіксувала. До речі, надворі стояло близько 30-40-ка працівників… поліції рука не піднімається назвати… о! “правоохоронців перехідного етапу”, які, мабуть, дивились, аби ніхто випадково не скомуніздив двері.”
Leonid Logvynenko:
“Спочатку заграли гімн. Минулого разу не здогадалися його включити. Частина залу підспівувала, бюджетна жувала. Потім почав виступати Терехов під крики «Державною». Потім терехов почав читати список перейменувань, де не було враховано пропозиції Громадської топонімічної комісії. Коли дійшли до того, що Дзержинський район перйменують у Дзержинський, а Фрунзенський у фрунзенський (мовляв то ірнші дзержирнський і фрунзе) терпець урвався. Молоді люди прорвалися кріз міський патруль і Терехов та його команда рвонули, забувши прихопити папери. Подальші слухання були при ліхтарях. Потім чеерез пів години після виклику приїхала патрульна поліція. Звісно ці слухання визнають незаконними і ГАК проштовхне совок на наші вулиці. Він у цьому місті господар. А ви, громадськість просто вийшли прогулятися.”
“Как и обещал, докладываю об участии в общественных слушаниях в ККЗ “Украина”. Сразу оговорюсь, что я оказался малоподготовленным “слушателем”, о ходе событий знал из Фейсбука, поэтому мой рассказ будет, в основном, передавать эмоциональную окраску происшествий. Как и было анонсировано активистами, запускать “слушателей” начали действительно в 16.00. В очереди пришлось стоять около получаса. Стоящие рядом со мной женщины произносили тексты примерно такого содержания:” Мы – натуральные подневольные рабы, пришли сюда не по собственному желанию, и рады были бы оказаться в другом месте”. Когда я заявил, что считаю себя и своих близких свободными людьми, и не желаю ходить по улицам, названным рабами, то сразу же выяснилось, что среди “рабов” есть и такие, которые занимают принципиальную антиукраинскую позицию. Каждого участника слушаний регистрировали, переписывали паспортные данные, включая номер паспорта, адрес прописки и ФИО, и выдавали некий “мандат”, дающий право на голосование. В принципе, даже попасть в зал можно было только предъявив “прописку”. Контролировали процесс запуска в зал несколько мужчин характерной внешности, на их куртках было написано “Муниципальная охрана”. По мере заполнения зала становилось ясно, что активистов значительно меньше, чем “неактивистов”. Различия во внешнем облике были значительны, и дело было не только в возрасте. Особенно выделялась категория “педагоги”. Пишу в кавычках это слово, потому, что эти люди, в большинстве, легко смогли бы играть в голливудских триллерах злодеев, даже не прибегая к гриму. Это были даже не орки, это были натуральные упыри. Конечно, в мою бытность школьником, тоже встречались отдельные экземпляры характерной наружности, но о них слагались легенды, потому, что их были единицы! Видеть такую массу лиц, искажённых гримасами, с характерными негативными складками, просто перекошенных, мне доводилось только на площади после штурма ХОГА 01.03.14. Создалось стойкое впечатление, что пришли те же люди, которые пропускали сквозь строй меня и других активистов. Впечатление усиливала характерная раскраска волос большей части “педагогов”. Но были и другие, с виду похожие на обычных нормальных людей, некоторые даже проявляли живой интерес к происходящему вокруг, и нам удалось беспрепятственно вручить многим текстовые материалы относительно зверств большевиков во время Красного Террора в Харькове, и только одна ведьма разорвала материалы и швырнула активисту в лицо. Если бы я был рядом, то конечно разместил бы её отвратительный портрет в ФБ, но, увы, даже воздать не смог.
Начались слушания. Одна из ведьм принципиально отказалась вставать во время исполнения гимна, но я не смог до неё дотянуться, и сфотографировать гадину тоже не удалось. Активисты встретили докладчиков без радости, а скорее с негодованием, которое проявляли скандированием “Ганьба” и свистом. Вокруг сцены происходил непонятный издали движ, и противостояние между активистами и немногочисленными людьми в камуфляже. Удовольствия от своих текстов явно не испытывали и сами докладчики.
Меня особенно поразил профессор куделко, из спича которого стало ясно, что топонимическая комиссия специально искала других дзержинского и фрунзе, чтобы оставить в неприкосновенности названия двух районов Харькова. Я вдруг понял, какими методами работали советские историки, когда извращали факты, переворачивали с ног на голову причины и следствия. Дошло дело до “голосования”, терехов призвал к готовности “счётную комиссию”, и тут началось! “Это какая такая счётная комиссия!” взревели активисты и штурмом взяли сцену. Оказалось, что счётную комиссию никто не избирал, и за неё никто не голосовал. Говнодокладчики ретировались, оставив на поле боя заготовленный заранее протокол результатов “Общественных слушаний”, которым завладел неукротимый В.Быстриченко и тут же, под победный клич патриотов, довёл его содержание до активистов в заботливо припасенный мегафон. Бюджетно – коммунальная часть собрания начала покидать помещение. Должен отметить, что прощание между активистами и нечистой силой не было ни грустным, ни вежливым. Некоторые из педагогов помоложе явно боролись с желанием остаться на второй акт действа, но были подхвачены и унесены неумолимым потоком орков и ведьм.
Торжество активистов было несколько омрачено последовательным отключением энергоснабжения и перекрытием доступа к ватерклозетам, но слушания продолжились с энтузиазмом, невзирая на постигшие нас обстоятельства непреодолимой силы. В связи с явным нарушением законодательства, была вызвана полиция и было написано заявление. Активисты включили все имеющиеся смартфоны и световые гаджеты фотографов, была избрана счётная комиссия, подсчитано количество возжелавших продолжения слушаний ( нас оказалось 435 из 1830, если верить изначально озвученным тереховым цифрам). Состоялось голосование по ряду районов и улиц, которое не всегда было единогласным, но мы каждый раз находили компромиссы. Поступило предложение сдать мандаты, предварительно указав на них ФИО обладателя, чем мы и воспользовались.
Мои выводы:
1) Я принимал участие в знаковом событии , имеющем огромную важность для дальнейшего развития города Харькова. Переоценить значение такого события трудно, громада Харькова впервые не приняла правила игры напёрсточников!
2) Городская власть впервые явно, в присутствие сотен потерпевших пошла на нарушение Уголовного Кодекса Украины, а именно статьи 340. “Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій”.
3) Совершенно ясно, что упорство городской власти, приведшее её к нарушению уголовного законодательства, вызвано не политическими, а коммерческими, экономическими причинами, о которых нам вскоре предстоит узнать. Потому, что заподозрить терехова и гепу в пламенной любви к дзержинскому и фрунзе(!) очень трудно.
4) Истинной причиной пресловутой “ватности” Харькова является не бандитско-прокурорско-мусорское засилье, а подход к подбору кадров в образовании, в первую очередь. Именно отсюда, из управления образованием, растут ноги антиукраинских настроений. Как следствие, мы имеем извращённый формат общественных отношений, музыку в Харькове заказывает не тот, кто платит, а тот, кому платят. Отсюда и обостряющееся противостояние гражданского общества, настроенного на развитие, с гражданским обществом, настроенным на потребление (причём, бюджета в первую очередь). Отсюда же проистекает и различие в моральных нормах различных частей общества города, которые позволяют приходить к власти позорным карикатурным типам. Пример: в Киеве портреты кернеса вывешивают на баннерах в качестве демотиваторов ( помните, “Лицо новой власти”), а в Харькове с гордостью за своего “лидера” ( “Кернес – наш мэр”).
5) Предстоит серьёзное противостояние с горисполкомом и горсоветом, вплоть до силового, причём на следующей неделе. Потребуется консолидация всех проукраинских сил, для того, чтобы добиться позитивного для нас результата. А, времени у нас для того, чтобы забыть кухонные обиды и разногласия – всего неделя!
Совершенно очевидно, что выносить действующих работников горисполкома прийдётся в буквальном смысле этого слова.”
Фото – Leonid Logvynenko, Сергій Петров
Відео “Накипело Live”: