Чимало українських міст та сіл скинули ярмо російської окупації. Туди поступово повертається життя. Разом з тим до нас надходить все більше і більше новин про злочини росії. Катівні, тюрми, масові поховання – такі страшні знахідки виявляють на деокупованих територіях.
11 окупанти в черговий раз вдарили по критичній інфраструктурі Харківщини. Двоє людей загинули, ще двоє отримали травми. Навіть на наступний ранок рятувальники продовжили боротися з пожежею. Вдень росія знов обстріляла Харків, кількість поранених зросла до чотирьох. Разом з тим український контрнаступ триває. Так, окупанти покинули селища Великий Бурлук та Дворічна. Під час втечі вони тягли награбоване у місцевих жителів майно. Росіяни намагаються проникнути або на тимчасово окуповані території, або повернутися назад, на росію.
А поблизу Куп’янська нацгвардійці знищили російський літак, штурмовик Су-25, а згодом вдарили по скупченню техніки противника. Так вони демілітаризували дві вантажівки «Урал», два БТР-82, бойову броньовану машину та бензовоз. Ну і захопили в полон близько десятка окупантів. У Вовчанську, який зазнав окупації в перший день вторгнення, нарешті підняли українські стяги. Синьо-жовті прапори також замайоріли у Терновій, Варварівці, Ізбицькому та Стариці. Військові харківської тероборони встановили українські прапори селах в Липцях, Глибокому та Стрілечій. За час контрнаступу Збройні сили України звільнили понад 300 населених пунктів.
У селі Залізничному виявили тіла чотирьох людей. Місцеві жителі розповіли, що їх вбили російські окупанти. Також стало відомо, що Харківщина забруднена боєприпасами більше, ніж Київщина та Сумщина. В область направлять додаткові групи піротехніків. На жаль, це свої страшні наслідки. Так, троє жителів села Макарове загинули внаслідок підриву на боєприпасі.
13 вересня окупанти обстрілювали Ізюмський, Куп’янський та Чугуївський райони. Три людини отримали поранення. В деокупованому Ізюмі тривають стабілізаційні заходи. В місті бракує ліків, хворі містяни гостро потребують евакуації. Також не вистачає їжі та засобів гігієни. Разом з тим у звільненій Балаклії правоохоронці знайшли катівню, де російські окупанти знущалися з місцевих жителів. Через них пройшло щонайменше 40 людей. Серед них були військові та їх родичі. Затриманих загарбники жорстоко катували. Є інформація про вбитих.
Під Куп’янськом прикордонники затримали двох жителів Луганщини, які воювали на боці росії. Вони почали жалітися, що їх «змусили» це робити. Мовляв, привезли вночі до військкомату та сказали, що «в них зворотної дороги нема». Також прикордонники взяли у полон 21-річного російського артилериста, який з березня обстрілював Чугуїв, Печеніги, Коробочкине. Орченя служило в одній з частин, яка постійно дислокується в Калінінградській області.
У боях на Ізюмщині загинули 30-річний Іван Рожков та 38-річний колумбієць Баразета Хайме Хесус Муноз. Про смерть двох бійців повідомили у добровольчому батальйоні «Карпатська січ» 13 вересня. Іван Рожков з позивним «Гуцул» родом з Івано-Франківщини. Він загинув 11 вересня. Колумбієць Баразета Хайме Хесус Муноз загинув 24 серпня. У селі Руські Тишки 56-річний чоловік підірвався на міні.
З початку осені кількість хворих на коронавірус збільшилася удвічі. На думку медиків, це зокрема пов’язано з поверненням харків’ян до міста. На ранок 12 вересня у реанімації залишалося два вільних ліжка. Усього в закладі лікуються понад 100 пацієнтів. Хворих майже втричі більше, ніж минулого місяця.
Двом жителям деокупованого Ізюма повідомили про підозру в колабораціонізмі. Під час окупації вони погодились стати «керівниками» у псевдооргані. У Шевченковому затримали 49-річну жінку, яка також захотіла отримати посаду в окупантів.
На деокупованих територіях відновила роботу поліція. Станом на 14 вересня слідчі зафіксували понад 40 проваджень та виявили понад 21 тіло вбитих цивільних. 18 тіл ще не змогли опізнати. Того ж дня стало відомо про загибель водія-механіка ракетно-зенітної батареї Андрія Магінінця. Це сталося 10 вересня під час артобстрілу біля Бахмутського району. У ЗСУ продовжує служити його брат. У звільнений Балаклії загинув енергетик Олександр Стрілець. Чоловік підірвався на російській розтяжці.
Масове поховання в Ізюмі. Фото Офісу президента 
Ізюм після окупації. Фото Суспільне Харків
Під час контрнаступу ЗСУ окупанти втекли з Куп’янська на інший берег річки Оскіл. Під час втечі вони підірвали мости. Загарбники обстрілювали деокуповану частину Куп’янська. Люди по той бік річки опинилися у пастці. У місті не було світла, водопостачання, майже відсутній зв’язок. 15 вересня внаслідок ворожих обстрілів поранення отримали 12- та 13-річні діти. Також виявилося, що окупанти утримували в підвалі підлітків групу підлітків 15-17 років. Це жителі Куп’янського, Ізюмського та Чугуївського районів, майбутні медики. Четверо дівчат та хлопець перебували у підвалі уже 7 днів.
Сапер у селі Яковенкове. Фото Суспільне Харків 
Поїзд до Балакалії. Фото Суспільне Харків
15 вересня в Харківському університеті повідомили, що на війні загинув студент історичного факультету, мінометник спецпідрозділу «Кракен» Іван Лучко. Це сталося 11 вересня. З початку повномасштабної війни хлопець перевівся на заочну форму навчання, щоб піти воювати. На війні також загинув боєць Михайло Лихольот, який служив у 127 окремій бригаді ТрО Харкова. За словами побратима, він був справжнім патріотом, мужнім і добрим. Під час визволення області від окупантів загинув Роман Шевченко, який захищав Україну у складі Нацгвардії.
Вночі 16 вересня росія знов обстріляла Харків. Поранення отримали четверо людей, двоє з яких – діти. Рятувальники дістали тіла трьох людей, які загинули внаслідок російського удару по каналізаційно-насосній станції у Балаклії.
З часом все більше стає відомо про злочини російських окупантів. Так, у звільнених Вовчанську, Куп’янську, Балаклії та Ізюмі виявили десять російських катівень. Наприклад, у Балаклії діяли дві такі. У місті засів «Омон», спецпідрозділи Росгвардії та бойовики «ЛНР». В тих катівнях були неймовірно жахливі умови, люди зазнавали тортур та знущань. Кати пускали в хід струм та «удавки».
В Ізюмі виявили аж шість катівень. Там були росгвардійці, «ФСБшники» та поліцейські підрозділу «СОБР». У місті знайдено приблизно 445 поховань. В Мінреінтеграції повідомили, що кількість загиблих в Ізюмі може перевищувати число жертв у Бучі. Окупанти також облаштували в’язницю у Куп’янську. Там вони незаконно утримували 400 людей, які відмовлявся від співпраці. У камерах, що розраховані на 140 затриманих, загарбники одночасно тримали понад 400 людей. 16 вересня стало відомо про загибель 40-річного солдата Євгена Просіна з Нововодолазької громади. Сталося це 11 вересня поблизу селища Зайцеве в Донецькій області
17 вересня окупанти завдали ударів по Чугуєві. Від обстрілів загинула 11-річна дівчинка. Ще одна жінка отримала поранення. Дві жінки загинули у прикордонному селі Стрілеча. Того ж дня під час евакуації пацієнтів місцевої психіатричної лікарні російські військові відкрили вогонь. За попередніми даними, четверо медиків загинули, двоє пацієнтів зазнали поранення.
17 вересня повідомили, що в Ізюмському районі загинув Роман Кулініч. Сталося це 11 вересня. Роман воював у батальйоні «Карпатська Січ» з травня. У чоловіка залишилася мати, дружина, син та донька. Наступного дня стало відомо, що загинув житель Близнюків, солдат Володимир Кокін. З 20 липня він вважався зниклим безвісти. Кокін загинув від поранення, несумісного з життям. Без батька залишились двоє дітей.
Ізюм після окупаці. Фото пресслужби Офісу президента 
Масове поховання в Ізюмі. Фото АР
Окупанти також створили псевдоправоохоронний орган у селищі Козача Лопань, у підвалі якого катували людей. Під час огляду було вилучено відповідні документи та апарат, який окупанти використовували для тортур. Також встановлено особи колаборантів, які працювали на агресора. Взагалі, всі ці масові поховання і російські катівні у звільнених містах свідчать про те, що звірства росіян відбуваються на всіх окупованих територіях. Як зазначили в американському Інституті вивчення війни, події в Бучі не були ізольованими воєнними злочинами. Про свідчить масові поховання мирних жителів і камер тортур у щойно звільненому Ізюмі.