Харківська Хунта: КОМУ ВИГІДНА ПРОВОКАЦІЯ ПІД ХАРКІВСЬКОЮ ПРОКУРАТУРОЮ?

Сьогоднішня прес-конференція з приводу провокацій на протестному мітингу на підтримку Сакварелідзе та зняття Шокіна та його поплічників зібрала таку кількість людей, що легше було перерахувати ті організації, чиїх представників не було. Позитивний факт, однак негативним є те, що питання організації провокації проти мітингувальників намагалися перевести на вияснення особистих стосунків.

Спершу Богдан Ткачук описав мету проведення Всеукраїнської акції та деталі інциденту, а Костянтин Чуркін сказав, що акцію цілеспрямовано намагалися зірвати до її початку. Йому дісталося вже під час другої хвилі нападу.
Олена Совгиря, активістка «Громадської Варти», виступила з критикою правоохоронних органів, які допустили подібне беззаконня: “Міліція не зреагувала нас захищати”. Разом зі своєю донькою та іншими вони підійшли до Дмитра Олійника з метою захисту, однак ніяких дій з боку поліції не було.

Один із присутніх журналістів пояснив про те, що існує кримінальна відповідальність за подібну бездіяльність, це стосується не лише правоохоронців, а й працівників прокуратури: недопущення злочину. А от чи будуть перевіряти конституційні обов’язки прокуратури, яка допустила побиття активіста під вікнами, це будуть вирішувати безпосередньо самі активісти.
“Ми прийшли туди з плакатами чи бомбами?” – коментує Богдан Ткачук, також він пояснив зв’язок Данильченка (обласного прокурора) та “Сотні”: під час всіх акцій, які відбувалися під прокуратурою, був присутній автомобіль “Сотні Лева”.

Юрій Лихота з “Правого Сектору” також акцентував увагу на бездіяльності органів прокуратури, говорячи про те, що справа з попереднім побиттям Олійника так і продовжує лежати десь в архівах, а Марабяна тим часом навіть на впізнання не було викликано. Разом з тим, коли декілька днів тому одного з прокурорів після завершення судового засідання злегка хлопнули по плечу, так справа піднялася найоперативнішим чином.

Ситуація загострилася, коли в обговорення вступили представники ГО «Сотня Лева». Андрій Шмітько, начальник Штабу, спершу виступив з поясненнями, що погляди їх організації не розходяться з Сакварелідзе й вони теж підтримують акцію, навіть брали участь в суботній нараді, однак активісти Богдан Ткачук та Костя Чуркін висловилися про те, що їх представник був не у тверезому стані. Про побиття Олійника Андрій Шмітько заявив: “Є образа, яка затаїлася з тих часів” (ідеться про інцидент під час слухання по декомунізації в ККЗ “Україна”).

Наболілі питання, абсурдні думки, чиїсь образи та непорозуміння змістили акценти прес-конференції, й обговорення змістилося далеко від сьогоднішнього інциденту.
Слушно зауважив кореспондент «Радіо Свобода» Володимир Носков, звернувшись до «Сотні» з питанням: «Ви зробили такий чорний піар для російських ЗМІ. Якщо ви говорите, що ви за реформи, то чому вчинили таке лихо?»

За особистісними образами, умисними або неумисними провокаціями, меркантильними інтересами ми знову повертаємося в домайданівські часи, коли за ідейністю стояв лише набір букв, а про об’єднання навколо спільних цілей можна було лише мріяти.

Харківська Хунта

Руслан Горбаль, Громадська Варта Харків

Всеукраїнська акція біля Обласної прокуратури на підтримку Давида Сакварелідзе та справжньої реформи в органах прокуратури закінчилася побиттям проукраїнских активістів, як жінок, так і чоловіків, розривом плакатів та викликом швидкої допомоги. Ніхто не очікував, що на початку 2016 року Харків переживе теж саме, що і в далекому січні 14-го, коли біля пам’ятника Ярослава Мудрого “тітухани” взяли в щільне кільце проукраїнських активістів та зі зброєю в руках погрожували розправою. Тоді міліція просто стояла кордоном, наче вони до цієї держави відношення ніякого не мають та їх це не стосується. Так вони розуміють слова “міліція поза політикою”. Сьогодні вони проявили ту ж саму імпотенцію, спокійно дивлячись, як розвертаються події. Зовнішньо виглядало, що бійка була між людьми, які зібралися для спільного проведення акції. Насправді, представники Сотні лева жорстоко побили одного з активістів, штовхали жінок, не дивлячись, що ті були з дітьми, розривали плакати. Сьогодні вони були справжніми “тітуханами”. Так, як вони били хлопця, стрибаючи у нього на голові, нагадало дії медсестри Воржеїнової з Чугуєва, яка добивала ногами пораненого Володимира Сілевича два роки тому.
Існуючі проблеми у Харкові не зникли. Офіцери колишньої міліції як були стадом, так ним і залишилися. Вони є “офіцерами позору” для України і для всього світу. Так як і Вова Х..ло “позор” для всього народу Росії. Роль тітушок у місті Харків сьогодні виконують відморозки із Сотні Лева, які, прикриваючись патріотизмом, працюють на бандитів старої системи. Сама по собі, без нашої активної участі, Україна не зміниться. Тому, роботи і в місті, і в наших головах, ще дуже багато.
Ruslan Gorbal 

Валентин Бондаренко, депутат Роменської міської ради 

Сьогодні, поки я в Ромнах висиджувався на сесії міської ради, продажні покидьки в Харкові побили моїх друзів Oliynyk Dmytro та Костянтин Чуркін, які організували акцію проти свавілля генпрокурора Шокіна і його банди корупціонерів-прокурорів. Нажаль, маємо абсолютно безвідповідальну владу, яка жодним чином не відрізняється від “папєрєдніка”. Тітушйо кришується ментами та прокуратурою.

Хлопці, ви загралися. Політична безвідповідальність вражає. Побори стали ще більш масштабними, економіка в ступорі.