Леонід Логвіненко: “Кажуть, що Майдан у Харкові – це суцільні пісні й танці. Утім було й інше: били й різали активістів, нападали з битами на мітинги, розганяли сльозогінним газом активістів, судили їх посеред ночі. У Києві майдан закінчився, а в Харкові, де розігрувалася прелюдія війни, він продовжився. Попри те у нас були тоді просвітлені обличя, молитва, що нас тримала. За два роки це трішки потьмяніло, але є можливість згадати, якими ми тоді були на виставці Щоденник майдану, що відкриється в Центрі культури і мистецтв на Пушкінській, 62, 16 лютого у вівторок о 16.00. Більшість знімки – мої, кілька від себе додав дизайнер. Ще там є сторінки зі щоденника, вирвані з написаної мною книги й вставлені в композицію творцями, з «Ірис». Щоденникові записи найкраще передають дух часу. Приходьте!”
