Менш як два тижні мають учасники арт-резиденції в ЄрміловЦентрі на те, щоб створити виставку “Коло спілкування”: від знайомства і народження концепту — до відкриття. Виставка відкриється 23 серпня о 19:00 (на День міста) і триватиме до 16 вересня. Вхід безкоштовний!
Над проектом працюють 6 харківських і 5 львівських художників, а також художниця з Великої Британії, Джин Хі Парк. Харків представляють Roman Minin Tatyana Malinovskaya Artem VolokitinVitaliy Kokhan Aleksey Yalovega Константин Зоркин Оксана Солоп. Львів — Tereza Barabash Mykhaylo Barabash Valery Gubenin та Hanna Shumska.
Їхня спільна робота — частина програми “Творчих резиденцій” проекту “ПогранКульт: ГаліціяКульт” фонду Dofa.fund.
Перед художниками постали цікаві виклики: підготувати виставку всього за два тижні та творити спільно з людьми, з якими лише познайомились (харків’яни — з львів’янами). Крім того, у резидентів-харків’ян є задача — стати для колег із Галичини провідниками до мистецького світу Харкова.
Що постане в результаті спільного творення — дізнаємося вже за кілька днів.
ГаліціяКульт. Виставка “Коло спілкування”: Харків + Львів у ЄрміловЦентрі
IT Sector: Галицькі і Слобожанські митці об’єдналися для співпраці у резиденціях проекту «ПогранКульт: ГаліціяКульт»
Різниця культурних традицій між різними регіонами – фактор, який може дати українському мистецтву новий імпульс. Принаймні, так вважають понад 60 творців, які взяли участь у проекті «ПогранКульт: ГаліціяКульт».
Кураторка програми Ірина Магдиш працює над таким форматом вдруге: два роки тому проводився «ДонКульт»: людей різних регіонів знайомили з невідомою культурою митців Донбасу. Тепер і в Харкові відкрилося шість резиденцій, в яких галичани і харків’яни з різних сфер спілкуються, обмінюються поглядами на культуру та, власне, займаються створенням нових витворів мистецтва.
Архітектурно-соціальна резиденція «Громадський простір будинку «Слово»: creare vita» дарує нове життя публічного простору знаменитого будинку на вул. Культури, 9. У 20-х роках минулого сторіччя цей будинок замовили і збудували митці, які після відомих подій стали називатися «Розстріляним Відродженням». Учасники та учасниці проекту зауважують: важливо донести до публіки, що ці письменники не були бронзовими бюстами, картонними персонажами зі сторінок шкільної програми – напроти, вони жили таким самим життям, як і ми, і хвилювалися про ті ж самі проблеми. Ця резиденція повинна наблизити жителів Харкова до культурних діячів, змусити подивитися на них з іншої точки зору і проасоціюватися з ними.
В анімаційній резиденції «Відкрита тема» харківські діти працюють разом з аніматорами із Львова та Івано-Франківська, Романом Дзвонковським і Оленою Бац у Харківській обласній дитячій бібліотеці. Така ініціатива раніше проводилася у Львові. Ірина Магдиш розповідала про різницю між роботою харківських та львівських дітей: якщо маленькі галичани зосереджуються на історії персонажа мультиплікації від початку до кінця, юні аніматори Слобожанщини надають перевагу створенню персонажів, їхнього вигляду, ролі та вмінь.
Резиденція «Турбоарт» стала викликом для муралістів та адміністрації заводу «Турбоатом». Брати Грех – Віталій та Сергій – говорять: завод дуже хвилювався за свою власність, люди хотіли бачити ескізи, знати, як будуть виглядати роботи. Митці з Івано-Франківська намагалися уявити, як він буде виглядати зсередини, щоб намалювати щось заздалегідь – але екскурсія повністю змінила їх бачення. На стінах заводу з’являться турбіни і верстати, пропущенні через художню призму муралістів, наближених до індустріального середовища завдяки проекту.
У ЄрміловЦентрі – резиденція «Коло Спілкування»: над творами зі спільною темою «Капсула» працюють жителі Львова, Харкова – і навіть Південної Кореї. «Коло Спілкування» інтегрує галицьких митців у харківський культурний простір – а вони створюють реакційні інсталяції, скульптури, перформанси та картини.
В іншій художній резиденції харківський художник Павло Маков дає майстер-клас – з огляду на те, що Павло – досить замкнута людина і потрапити в Україні на його уроки вкрай складно, – чудовий шанс для митців. Справжнім результатом роботи з колегами, стверджує він, наголосивши, що це саме колеги – не учні, стане не художній продукт, а духовний: враження і зміни, які відбудуться з тими, хто брав участь у проекті. Павло Маков впевнений: якщо 25 років українські гроші вкладалися б в культуру, зараз би не довелося будувати танки.
Замість того, щоб усереднювати різноманіття культур різних регіонів України і говорити про однаковість культури, треба усвідомити, що різниця між західними і східними митцями може дати імпульс новому мистецтву країни. Так вважає керівник проекту Ольга Сагайдак. «Традиційно такий діалог найкраще вдається мовами мистецтва, – каже вона. – Тож ми і пропонуємо молодим митцям з різних кінців країни відкрити одне одному свою Україну».
Відео IT Sector: