В Харкові вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. 28.11.2015 - Інформаційно-аналітичний центр Євро Харків

Кожної четвертої суботи місяця в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. В XX ст. було три голодомори: 1921-1922 рр., 1932-1933, 1946-1947 рр. Голодомор в Україні 1921–1923 — масове серійне вбивство корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом, головно у південних областях України, в 1921–1923 роках, спричинене конфіскацією у селян та вивезенням хліба з України до Росії, Західної Європи та Америки радянською владою в Україні, під тиском влади Радянської Росії. Голодомор 1932–1933 років — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйоних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Третій голодомор, який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура 1946–1947, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі. Так 1946 з СРСР вивезено 350 тисяч тонн зерна до Румунії, у 1947 — 600 тисяч тонн зерна — до Чехословаччини, за тих два роки Польща отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба*.
28 листопада 2015 року, в День пам’яті жертв голодоморів, в Харкові і Харківській області відбулось низька заходів, в яких брали участь як представники політичних партій та громадських організацій патріотичного спрямування так і обласної влади. Вранці пройшли церемонії покладання квітів до Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. В офіційній брав участь голова ХОДА. Квіти і лампадки з палаючими свічками до підніжжя пам’ятника жертвам Голодомору 1932 – 1933 років принесли представники керівництва Харківської області, силових структур регіону, військові та громадськість.
Ігор Райнін акцентував, що процеси декомунізації, які проходять сьогодні в Харківській області, покликані відновити історичну справедливість.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять людей, які при радянському комуністичному режимі були змушені покинути цей світ. Думаю, процеси декомунізації повинні враховувати думку громадянського суспільства, депутатів міської та обласної рад. Депутати повинні прийняти історично правильні рішення, які будуть об’єднувати, консолідувати суспільство. Всі ті, хто привів до подій, що спричинило за собою загибель людей під час Голодомору, повинні бути виключені з нашої історії », – підкреслив Ігор Райнін**.
Вдень основним місцем проведення поминальних заходів в Харкові був Молодіжний парк, де знаходиться Пам’ятний Хрест жертвам голодомору 1932-1933 років. Священнослужителі різних конфесій, зокрема УГКЦ, УПЦ (КП) та протестантської, провели молебні за жертвами голодоморів. Цього дня партія ВО Свобода провела традиційний суботній Політичний Форум міста на майдані Конституції, в рамках якого була представлена виставка, присвячена Голодомору. Свободівці також вшанували пам’ять загиблих на Меморіалі та в у Молодіжному парку. Як зазначив голова Харківської обласної організації ВО «Свобода» Ігор Швайка, «Сьогодні багато правильних слів скажуть ті, хто ще вчора заперечував сам факт Голодомору-геноциду української нації. Усі ці перефарбовані політичні негідники змушені нині ховати своє справжнє обличчя та пристосовуватися під кон’юнктуру, малюючи нещирий сум та промовляючи лицемірні промови. Насправді, для них не має різниці до яких пам’ятників носити квіти: чи-то, надягнувши “колорадські” стрічки, до організаторів та натхненників Голодомору; чи-то до Хрестів пам’яті Жертв політичних репресій.
Для свободівців блюзнірський показний патріотизм є огидним. Ми чітко усвідомлюємо, що нащадкам нквдістів байдуже куди складати свої несправжні співчуття. Для нас Голодомор завжди був і буде геноцидом української нації, покликаним на нищення самої української ідентичності. Ми справжні, а тому цього дня ми щиро сумуємо разом з усім українським народом. Водночас, цього дня наші серця наповнюються й праведним гнівом. Гнівом, що не дасть зрадити пам’ять невинно-вбитих, що не дасть терпіти новітні знущання над історичною пам’яттю чи почуттям національної гідності», – наголосив Ігор Швайка***.
Націонал – демократичні організації Харкова, а саме Народний Рух України (НРУ), Конгрес українських націоналістів, Громадське об’єднання “Поступ”, «Просвіта», Конгрес української інтелігенції, та інші провели традиційний Хресний хід Жалоби від майдану Конституції до Молодіжного парку, де відбувся мітинг – реквієм. Як зазначив відомий політичний і громадський діяч Анатолій Сергієнко, нас тут не так багато, як повинно бути, на жаль ще не всі українці розуміють, що таке єдність нації, але позитивна динаміка існує. Еліта відроджується, це ті, хто розповідає, не бояться, ведуть за собою та примушують інших думати. Дитинство його батька як раз припали на найтяжчі роки Голодомору, але той вижив. Взагалі, смерть від голоду – це найстрашніша смерть. Відома поетеса Ніна Виноградська прочитала свій вірш. Вона закликала до єднання патріотичних сил, зробити все, щоб не подібної трагедії. За словами голови міської організації НРУ Ніни Баласанян, український голодомор порівнюють з вірменським геноцидом. Злочин, коли робиться, намагаються завжди приховати. Багато років уходить, щоб довести до людей, що це таке було, чого не можливо робити. Досі українці і вірмени по всьому світу доводять своє горе, щоб сьогодні більше цього не було. “На городі бур’яни ростуть, коли не доглядають за ними.”
По завершенню мітингу відбулась офіційна церемонія за участю представників обласної влади, зокрема заступника голови ХОДА Михайло Черняка та першого заступника голови Харківської облради Віктора Коваленка. Разом із духовенством та громадськістю вони пом’янули українців, загиблих від голоду в 1932 і 1933 роках, і поклали квіти до Хреста жертвам геноциду.
Потім Скорботна хода рушила з Молодіжного парку до майдану Свободи, де відбулася акція «Запали свічку». На великому екрані, розміщеному на площі, пройшла трансляція звернення Президента України Петра Порошенка. Після хвилини мовчання всі учасники акції запалили свічки в лампадах і склали з них хрест в пам’ять тих, хто загинув під час Голодомору.**
Також вечором вшанували пам’ять заморених голодом співвітчизників біля монументу Шевченкові. Під монументом кобзарю зібралося декілька десятків людей. Пом’янули загиблих хвилиною мовчання, та встановили хрестом запалені свічки. Акцію організувала Спілка української молоді Харкова.****