Я пам’ятаю як відзначали цей день у семидесяті роки прошлого сторіччя. Це був скоріше день скорботи за загиблими. У кожного із родини хтось загинув. Не пам’ятаю я виразів ветеранів “повторим еще” або щось таке. Пам’ятаю тільки, що ми діти, не зовсім розуміли що відбувається, але настрій старшого покоління не давав сумнівів в трагічності та урочистості моменту.
Аби не було війни – це найбільш повторювана фраза тих хто пережив другу світову.

З кожним роком людей які пройшли це жахіття ставало все меньше, московські паради та “спогади” все більш урочисті. Зараз в РФ це взагалі виродилось в якийсь карнавал ненависті. Проходят акції які навряд чи схвалили загиблі та померші ветерани.

Я особисто віддаю шану та повагу всім хто загинув та повернувся з другої світової війни, всім хто працював на цю перемогу. Низкий вам уклін. Перемога над німецьким нацизмом безперечне добро. Але з чим змирився на той час світ? Чи це щось краще за те що перемогли?

Хочу відзначити, що насправді ми святкуємо день 9 травня 1945 року коли в Москві радіоведучий Левітан проінформував про капітуляцію Німеччини. Ну що ж, саме цей день оголосили Днем Перемоги над німецько-фашисткими загарбниками на теренах СРСР.

В той самий час справжнє відношення до ветеранів з боку “наследников побєдітелей” визиває деякі сумніви.

Якось у дитинстві я бачив розкопане місце бою, де судячи з усього пройшов рукопашний бій між червоноармійцями та німцями. Це була суміш іржавої зброї, остатків амуніциї, особистих речей та кісток загиблих. Де чиї кістки не зрозуміло.

Так що, шановні, “повторим еще”?
Змішаємо живих людей з землею так що б було не зрозуміло де наші, а де вороги?
Побєдим еще раз?

Ще хочу відзначити, що події які передували другої світової війни нагадують по суті ті що відбуваються зараз.
Знову хтось відомий нам у кремлі вирощує страшного ворога, тоді це був Гітлер, зараз різного роду терористи. Знову як і тоді пішли анексії, знову захід займається мировтворенням агресора як і тоді. А в цей час війскові літаки регулярно провокують, терористи взривають та стріляють по мирних людях.
І знову Україна стала полем бою.
Але є зараз і значні відмінності. Не хочу зараз про це писати.

Краще пора зрозуміти побірникам “руського міра” – пора зупинитися, що б не було нового “9 мая”, на цей раз з приводу їхньої капітуляції.